Рух "За правду!" виник як реакція на вбивство Гонгадзе, і пізніше одною з ідей Помаранчевої революції був заклик протидіяти цензурі, вимагати від журналістів говорити правду, нагадує Сергій Рахманін. "Те, що сталося потім, було трошки прикро, назвемо це так. Бо з'ясувалися дві речі. Якщо до цього журналісти під примусом брехали безкоштовно, то після цього вони почали за гроші підступно брехати. Тобто цензура змінилась на джинсу. Це є правда, ми мусимо це визнати, навіть десь повинитися. Навіть ті, хто до цього не причетний. І друге. Попит на правду не був таким великим, як очікувалось. З'ясувалося, що людям довга складна правда не так вже і потрібна. І це була ще одна причина, чому джинса тоді так розквітла. Бо справа не тільки в політиках, які так легко купували журналістів… Сьогодні попит на правду справді є високим. Сьогодні позиції журналістів є достатньо чесними, гідними, і їм багато за що можна подякувати. Бо ситуація сьогодні є такою, якою вона є, багато в чому завдячуючи зусиллям журналістів.

Але чи є небезпека того, що це зміниться так само, як це сталось у 2004-му році?" - таке питання зокрема поставив на обговорення ведучий "Прицілу".

 Крім цього, гості програми дискутували про те, наскільки небезпечною є відсутність на сьогодні одного-єдиного лідера, що мав би очолити протестний рух; чому для британців Діккенс - просто видатний письменник, а для нас Тарас Шевченко - все; що варто змінювати вже зараз у громадянській освіті, щоб не втрати перемогу Євромайдану у 2015-му році під час чергових президентських виборів. Дивіться фінальну частину запису третього випуску "Прицілу" із Сергієм Рахманіним за участі Юрія Луценка, Святослава Вакарчука, Вікторії Сюмар та Валерія Калниша.