Поява в ефірі "Громадського радіо" 7 листопада Петра Симоненка спричинила резонанс у суспільстві, зокрема й у соцмережах. Навіщо надавати трибуну людині, яка роками вправно торгувала довірою частини громадян і продовжує транслювати антиукраїнські меседжі? Наше радіо – місце, де заборонено забороняти, тож і у Симоненка є право бути почутим, виправдовуються журналісти. Свою оцінку цього казусу дає експерт Інституту масової інформації.
Чому не варто запрошувати ксенофобів для балансу в сюжетах і дискусіях про ромів – пояснює Ольга Веснянка.
«Всё сейчас полярно у нас в стране: люди делятся на сторонников русской весны и сторонников Украины. Первые выбирают СМИ явно пропагандистские для них, вторые выбирают пропагандистские ресурсы для себя. Мне кажется, задача качественной журналистики - давать ответы всем аудиториям, независимо от их политических взглядов», - уверен Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.
Главред журнала "Антиквар" комментирует три знаковых, на ее взгляд, события, произошедших в сфере украинской культуры за последнее время, и объясняет, почему несмотря на внедрение всевозможных конкурсов и грантовых программ, практика государственной поддержки культурных проектов остается глубоко порочной.
На які зміни у західному суспільстві вказують флешмоби #янебоюсьсказати та #MeToo? Чи готова Україна до цих змін? Які уроки має винести для себе наша країна із гучного секс-скандалу у Голлівуді? Про це і не тільки — у блозі головної редакторки онлайн-журналу про культуру "KORYDOR".
Шукати ефективні моделі підтримки проектів, що створюють культурний контент, чи позбавлятися їх як непотрібних нахлібників? Це завжди питання пріоритетів медіаменеджменту та професійного хисту, переконана головна редакторка часопису «Антиквар». У своєму блозі вона аналізує, чим загрожує закриття проекту про культуру на одному із найпопулярніших українських онлайн-ресурсів.
"Ера «Post-truth»: Як зрозуміти що реально, а що ні?" - тема публічної дискусії, яку організують журналісти "Громадського радіо", щоб обговорити різні аспекти такого явища, як "постправда". Детальніше про це - у блозі Ірини Славінської.
Журналист Общественного ТВ Донбасса в своем блоге — о том, что может помочь украинским журналистам достучаться до скептически настроенной части аудитории Донбасса.
Кожен ваш лайк, репост або просто клік на ту чи іншу публікацію на інформаційних сайтах – це ресурс, який може бути використаний зовсім не так, як ви б хотіли. Про небезпеку читання новин лише заголовками – у відеоблозі медіаексперта Романа Кабачія.
...але ми повинні ставитись із розумінням до таких тенденцій і не подавати полякам снаряди, зокрема й медійні, вважає Роман Кабачій. Більше про сильні та слабкі сторони україно-польських відносин — у черговому відеоблозі медіаексперта.
«На одинадцятому році життя часопису «Антиквар» ми вирішили перейти на українську мову. Наші рекламодавці висунули відповідні умови — для них був принциповим друк статей в журналі українською. Коли є запит на україномовний контент, навіть таке нішове видання, як наше, яке спрямоване на пострадянський простір, може перейти на українську», - пояснює причини «українізації» журналу Ганна Шерман, головна редакторка часопису.
У вересні 2017 року «Громадське радіо» розпочинає їздити по всіх великих містах України. У кожному з міст частина колективу працюватиме у виїзній студії упродовж кількох днів. Ефіри будуть присвячені життю міст, взаємодії місцевої влади з активістами.
«Від того, як добре і як опрацьовано ми говоримо про Голокост, залежить, що наші діти та онуки читатимуть про події АТО, про досвід Євромайдану, про інші кризові речі, які переживає країна», - переконана Ірина Славінська, авторка та ведуча «Громадського радіо». Замислитися про важливість обговорення Голокосту, зокрема й шляхом дискусії у ЗМІ, журналістку змусив перегляд фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва».
Смерть ходит по киевским улицам, и пришла она из Москвы. Мы сбежали из Мордора, но Мордор по-прежнему хочет вернуться.
«Различные политические группы провоцируют общество на дискуссию, которая не ведет к главному – урегулированию конфликта на Востоке Украины. Часто журналисты становятся заложниками ситуации, таким образом, популизм из политики проникает в медиа», - говорит Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.
«Чи потрібно в Україні платити за суспільне мовлення? На це запитання треба дати відповідь вже найближчим часом. Досвід «Громадського радіо» показує, що краудфаундинг – хороша річ. Ті читачі, слухачі, глядачі, які різними способами споживають наш контент, знаючи про те, що вони його частково профондували, щедріше діляться з командою радіо своїми знаннями та заувагами», - сказала авторка та ведуча «Громадського радіо» Ірина Славінська.
«На жаль, ці речі (безпека масових акцій 9 травня) не залежать від ЗМІ, журналістів, від лідерів публічної думки. Ці речі залежать від влади. Перед урядом стояв дуже простий вибір – заборонити через суд усі ці «шествия бессмертных полков» або дозволити те, що відбулось. У першому випадку, російське телебачення про нас би казало, що ми – нехороші. Проте, вони про нас це говорять вже багато років», – переконаний Олександр Михельсон, політичний оглядач.
Оказавшись в эпицентре драматических жизненных обстоятельств (например, в случае, если серьезно заболел кто-то из родственников), украинец моментально ощущает, что на самом деле существует сам по себе, вне каких бы то ни было механизмов, которые бы обеспечивали его базовые социальные потребности. То есть вне государства. Смотрите блог главного редактора журнала «Антиквар».
В своєму новому блозі медіаексперт Роман Кабачій розповідає про небезпеку зловживання у ЗМІ емоціями та балансом, коли йдеться про суспільно чутливі теми – гендер, ЛГБТ, переселенців, біженців, ромів.
«Журналістські розслідування: основи» — це серія з 15 відеоуроків на допомогу журналістам, які хочуть працювати в жанрі розслідувань.