Шукати ефективні моделі підтримки проектів, що створюють культурний контент, чи позбавлятися їх як непотрібних нахлібників? Це завжди питання пріоритетів медіаменеджменту та професійного хисту, переконана головна редакторка часопису «Антиквар». У своєму блозі вона аналізує, чим загрожує закриття проекту про культуру на одному із найпопулярніших українських онлайн-ресурсів.

У вересні 2017 року «Громадське радіо» розпочинає їздити по всіх великих містах України. У кожному з міст частина колективу працюватиме у виїзній студії упродовж кількох днів. Ефіри будуть присвячені життю міст, взаємодії місцевої влади з активістами.

«Всё сейчас полярно у нас в стране: люди делятся на сторонников русской весны и сторонников Украины. Первые выбирают СМИ явно пропагандистские для них, вторые выбирают пропагандистские ресурсы для себя. Мне кажется, задача качественной журналистики - давать ответы всем аудиториям, независимо от их политических взглядов», - уверен Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

«На одинадцятому році життя часопису «Антиквар» ми вирішили перейти на українську мову. Наші рекламодавці висунули відповідні умови — для них був принциповим друк статей в журналі українською. Коли є запит на україномовний контент, навіть таке нішове видання, як наше, яке спрямоване на пострадянський простір, може перейти на українську», - пояснює причини «українізації» журналу Ганна Шерман, головна редакторка часопису.

«Від того, як добре і як опрацьовано ми говоримо про Голокост, залежить, що наші діти та онуки читатимуть про події АТО, про досвід Євромайдану, про інші кризові речі, які переживає країна», - переконана Ірина Славінська, авторка та ведуча «Громадського радіо». Замислитися про важливість обговорення Голокосту, зокрема й шляхом дискусії у ЗМІ, журналістку змусив перегляд фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва».

«На жаль, ці речі (безпека масових акцій 9 травня) не залежать від ЗМІ, журналістів, від лідерів публічної думки. Ці речі залежать від влади. Перед урядом стояв дуже простий вибір – заборонити через суд усі ці «шествия бессмертных полков» або дозволити те, що відбулось. У першому випадку, російське телебачення про нас би казало, що ми – нехороші. Проте, вони про нас це говорять вже багато років», – переконаний Олександр Михельсон, політичний оглядач.

«Различные политические группы провоцируют общество на дискуссию, которая не ведет к главному – урегулированию конфликта на Востоке Украины. Часто журналисты становятся заложниками ситуации, таким образом, популизм из политики проникает в медиа», - говорит Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

«Чи потрібно в Україні платити за суспільне мовлення? На це запитання треба дати відповідь вже найближчим часом. Досвід «Громадського радіо» показує, що краудфаундинг – хороша річ. Ті читачі, слухачі, глядачі, які різними способами споживають наш контент, знаючи про те, що вони його частково профондували, щедріше діляться з командою радіо своїми знаннями та заувагами», - сказала авторка та ведуча «Громадського радіо» Ірина Славінська.