"Коли наші нові українці вже заробили свій первинний капітал і почали відкривати різноманітні фірми, спа-салони, автозаправки, кондитерські фабрики, щодня траплялося таке, що в Донецьку було по 2-3 презентації в день, і на них запрошували журналістів. Журналісти приходили, їх пригощали дорогими винами, делікатесами, а потім ще й давали по 50-100 гривень у конверті. Тільки напиши. Не всі, звісно, брали, але треба згадати той час. Мізерні зарплати, височенні ціни, порожні полиці в магазинах, скорочення, закриття видань, і, звісно, багато журналістів брали гроші. А так звані бізнесмени стояли збоку, спостерігали за цим і просто насміхалися. Я так думаю, що саме тоді вони зрозуміли, що журналістів можна купити за більші чи менші гроші. Пізніше почали купувати журналістів уже більш впливових видань, редакторів і цілі видання, а зараз купують цілими холдингами.

Наразі ці люди, колишні нувориші, при владі. То чи доводиться дивуватися? Ці люди не поважають журналістів, не розуміють ролі ЗМІ в суспільстві та дуже часто відкривають видання або телеканали просто для задоволення власних амбіцій – для того, щоби когось облити брудом, когось навпаки незаслужено підвищити або прорватися на вищу сходинку влади. Дуже часто, погравшись з виданням, власник просто продає його разом із журналістами. Тобто сьогодні журналісти опинилися в такій собі роли раба",- говорить керівник​ проекту з моніторингу регіональних ЗМІ УОЦР​ Світлана Єременко.

За її словами, в Україні існує проблема дискредитації професії журналіста, і вона несе із собою чимало загроз не лише для самих ЗМІ, а й для всього суспільства. Багато хто з громадян так ще і не усвідомив, що незалежні впливові медіа - один з найважливіших чинників становлення вільної демократичної країни. Більше про те, як діяти журналістам в умовах, коли громадськість їх слухає, але наче не чує, а чиновники та політики демонстративно не поважають та не бояться, - у цій відеолекції.