«З технічної точки зору зараз журналіст робить все бігом і одночасно, бо ж майже все транслюється в прямому ефірі, і якщо ти зволікатимеш, то твоє ЗМІ пастиме задніх. Фактично немає більше такого, що ти пішов, зробив запис, написав текст… Але змінюються і сутнісні речі, тому що люди, які раніше готові були читати і слухати годинами, тепер хочуть мати все дуже швидко і коротко, особливо молоде покоління. Ніхто не буде читати твою довгу статтю, якщо вона являє собою лише текст – ти повинен зробити її мультимедійною», – говорить головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.
«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.
«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.
«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.
Руководитель украинского «Интерфакса» — о работе информагентства в эпоху соцсетей, средней температуре по палате украинской журналистики, об убийствах Гонгадзе и Шеремета. Интервью в рамках спецпроекта «Журналистика независимой Украины: первые 25 лет»
З 1 жовтня на «UA:Першому» стартує новий сезон. Керівництво каналу запланувало безліч проектів, яких до цього часу ніколи не було в ефірі. Один із основних напрямків роботи суспільного мовника - програми просвітницького характеру.
«Мы считаем, что доступ к интернету в двадцать первом веке – это право каждого человека. У нас горная страна и интернет еще не везде есть. Конституционная норма (касающаяся права граждан на доступ к интернету) обяжет правительство способствовать технологическому прогрессу в Грузии», - уверен Лаша Тугуши, директор фонда «Европейская инициатива – Либеральная академия Тбилиси», один из инициаторов нововведения.
Российское ТВ очень популярно среди армян. Однако после событий 2015 года в Армении и того, как их преподносили российские пропагандисты, граждане этой страны стали критичнее относится к российским федеральным СМИ. Подробнее о противодействии внутренней и внешней пропаганде в Армении – в комментарии Даниела Иоаннисяна, координатора «Союза информированных граждан».
«Журналістські розслідування: основи» — це серія з 15 відеоуроків на допомогу журналістам, які хочуть працювати в жанрі розслідувань.