У кожного з нас є подруга чи друг, які телефонують лише для того, щоб присісти на вуха і розказать про страсті своєї жизні. І жизнь їх нагадує то «Рабиню Ізауру», то «Дику Троянду», а то і «Багаті теж плачуть». Подруги не слухають порад, а вимагають уваги і нав’язливо посвящають в приукрашені бурхливою фантазією сюжетні лінії сварок з свекрухою, брудні натяки сусідського Василя з таксопарку, в чергове ниття на малу зарплату чоловіка... Це клінічна жертва серіалів і викликати «швидку» пізно, треба слухати, або є небезпека потрапити у список тих, хто їй завідує.

Серіал «Страсті по Зінаіді» - зброя масового ураження для людини, яка захоче побачити там логіку дій головної героїні, драматургію і зміст. Ні, не намагайтеся себе примушувати дивитися цей «шедевр». Тим паче, якщо ви вже почали лічити ляпи серіалу, якому дали «зелене світло» і фінансування на телеканалі «Інтер».