«А пресса волей-неволей становится источником, проводником этой проблемы бедности», – говорит журналист, который сумел реализоваться в жестких условиях русских политических радио Би-би-си и «Свобода» и сохранить при этом свою артистическую природу. Смотрите тизер эксклюзивного интервью Мастера искусства звука.
Журналіст, що раніше працював у програмі розслідувань "Люстратор 7.62" на "2+2", є безпосереднім свідком кількарічної боротьби за справедливість Ірини Ноздровської. Саме він одним із перших забив на сполох, коли юристка зникла. Володимир розповів "Відеотеці" про свій досвід спілкування із загиблою і поділився власними спостереженнями за перебігом розслідування її вбивства.
Журналістка, яка підготувала для "Української правди" репортаж, намагаючись розібратись, хто бажав смерті Ірині Ноздровській, ділиться своїм баченням того, як триває розслідування вбивства і яких помилок припускаються ЗМІ, котрі висвітлюють цю тему.
Між заступником голови Держкіно Сергієм Неретіним та кінокритиком Олександром Гусєвим — конфлікт. Певні моменти у їхньому баченні проблем українських кінострічок, яких значно побільшало у прокаті, давно заслуговують на публічну дискусію. Але поки це неможливо, оскільки одна із сторін конфлікту (кінокритики) не бажають сідати за стіл переговорів. "Відеотека" спробувала виступити у ролі модератора полеміки між двома опонентами.
«И я считаю, что часто мы обоснованно их употребляем», – считает мастер украинской медиакритики, рассуждая о диллеме между долгом гражданским и миссией журналистской. Смотрите тизер эксклюзивного интервью Наталии Лигачевой для «Детектора медиа»
Як відбувається реформа з роздержавлення друкованих державних та комунальних ЗМІ, яка розпочалася 1 січня 2016 року? Якими є основні перешкоди та ризики для таких ЗМІ? Що відбуватиметься із тими редакціями, які не встигнуть пройти процедуру реформування до кінця наступного року, коли реформу має бути завершено? На ці та інші питання "Відеотеці" відповів керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.
Бренд-войс дитячого каналу ПЛЮСПЛЮС не просто озвучує мультфільми. Він це робить так, що герої "Тачок", "Сімпсонів" та багатьох інших іноземних мультфільмів стали улюбленими персонажами української аудиторії незалежно від віку. А ще Юрій примудрився знятися у головній ролі одного з анімаційних фільмів. Про те, як це сталось, а також про особливості імітації голосів відомих людей та різноманітних звуків, він розповів в інтерв'ю "Відеотеці".
Мастер телеинтервью считает, что через 5-8 лет телевидению «гаплык придет», поэтому ориентируется на интернет. Часто записи его бесед с деятелями политики, культуры, спорта, выложенные в YouTube, набирают сотни тысяч просмотров. Смотрите тизер эксклюзивного интервью Дмитрия Гордона для «Детектора медиа».
Пилип Іллєнко, Олесь Санін, Алла Самойленко, Сергій Смальчук і Анатолій Матешко - про те, як вони сприймають кінокритику українських авторів, а також про власну позицію щодо конфлікту між кінокритиками та заступником голови Держкіно Сергієм Неретіним.
Журналістка 112 каналу розповіла "Відеотеці" про свою роботу в умовах стихійного лиха, яке трапилося місяць тому в американському штаті Флорида.
Российское ТВ очень популярно среди армян. Однако после событий 2015 года в Армении и того, как их преподносили российские пропагандисты, граждане этой страны стали критичнее относится к российским федеральным СМИ. Подробнее о противодействии внутренней и внешней пропаганде в Армении – в комментарии Даниела Иоаннисяна, координатора «Союза информированных граждан».
«Мы считаем, что доступ к интернету в двадцать первом веке – это право каждого человека. У нас горная страна и интернет еще не везде есть. Конституционная норма (касающаяся права граждан на доступ к интернету) обяжет правительство способствовать технологическому прогрессу в Грузии», - уверен Лаша Тугуши, директор фонда «Европейская инициатива – Либеральная академия Тбилиси», один из инициаторов нововведения.
З 1 жовтня на «UA:Першому» стартує новий сезон. Керівництво каналу запланувало безліч проектів, яких до цього часу ніколи не було в ефірі. Один із основних напрямків роботи суспільного мовника - програми просвітницького характеру.
«З технічної точки зору зараз журналіст робить все бігом і одночасно, бо ж майже все транслюється в прямому ефірі, і якщо ти зволікатимеш, то твоє ЗМІ пастиме задніх. Фактично немає більше такого, що ти пішов, зробив запис, написав текст… Але змінюються і сутнісні речі, тому що люди, які раніше готові були читати і слухати годинами, тепер хочуть мати все дуже швидко і коротко, особливо молоде покоління. Ніхто не буде читати твою довгу статтю, якщо вона являє собою лише текст – ти повинен зробити її мультимедійною», – говорить головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.
«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.
«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».
«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.
«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.
Руководитель украинского «Интерфакса» — о работе информагентства в эпоху соцсетей, средней температуре по палате украинской журналистики, об убийствах Гонгадзе и Шеремета. Интервью в рамках спецпроекта «Журналистика независимой Украины: первые 25 лет»
«Журналістські розслідування: основи» — це серія з 15 відеоуроків на допомогу журналістам, які хочуть працювати в жанрі розслідувань.