Перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ фактично не відбувся: протягом 2016-го року не з'явилось жодного реформованого видання. "Зараз ми можемо говорити, шо реформа активно здійснюється. За даними аналітики на листопад 2017 року ми маємо 123 (приблизно 23% від загальної кількості видань) реформовані редакції, 143 – розпочали процес», - такі дані моніторингу процесу роздержавлення преси наводить Олександр Дяченко, керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.
Попри обнадійливу статистику, навіть якщо реформування матиме таку ж позитивну динаміку, у червні 2018-го року (тобто за 6 місяців до завершення реформи) реформованих видань все одно буду менше половини.
За словами юриста, основними викликами для державних і комунальних видань є труднощі з підготовкою необхідних документів, неукладання договорів про висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, неможливість реформуватися у межах чинного законодавства та тиск на творчі колективи.
Ці медіа також ставлять своє існування під загрозу через відсутність фінансового планування та усвідомлення себе як бізнесу, багатьом бракує редакційних стандартів та розуміння їхньої важливості для ЗМІ, а також онлайн-версій (64% видань, що підлягають реформуванню, все ще не мають своїх інтернет-сторінок).
Про основні виклики, які загрожують успішному роздержавленню ЗМІ, а також про те, які законопроекти можуть допомогти цим виданням на шляху до незалежності, – в інтерв’ю Олександра Дяченка для "Відеотеки".
