«Мені часто закидали, чи поговорила б ти з терористами, з екс-міністром внутрішніх справ, з Януковичем? Звісно, що поговорила б! Чого ВВС, Reuters, СNN мають говорити, а чого не ми? Це наша країна, були люди, які віддавали накази вбивати наших людей. Чого не журналісти-українці мають ставити їм запитання? Хто краще за нас їх поставить? Ми теж хочемо знати відповіді – я хочу знати відповідь, – чому люди вчинили так чи інакше, чому вони вирішили зробити щось жахливе? Мені важливо знати і цікаво», – говорить журналістка, заступниця головного редактора з новин «Громадського» Анастасія Станко.
Часто міжнародні медіакорпорації, які працюють в Україні, висвітлюють найболючіші виклики українського суспільства. Натомість українські ЗМІ вважають, що такі теми «не на часі». Скажімо, після фільму «Таємний ізолятор СБУ» точилися дискусії щодо доречності такого розслідування під час війни. За словами Насті Станко, крім «Громадського», «про це написали ще чотири журналісти… А решта — поїхала в Харків, щоб сказати: “Та не існувало ніякої тюрми”...»
«Але також треба сказати, що ці чотири журналісти – це журналісти, які працювали не на українські видання, це теж дуже важливо. Про це написали Deutsche Welle, ВВС, здається, Радіо Свобода і ще хтось, не пам’ятаю вже. Але ті їх колеги по корпорації, які не на українські медіа працюють – не на українські! Тобто, іноземним медіа ця тема здається важливою, цікавою, такою, яку потрібно висвітлювати, а українським ЗМІ – не такою», – робить висновок журналістка і на адресу українських колег, які, на її думку, з тієї чи іншої причини не захотіли розібратися в проблемі, додає:
«Історія також про те, що тим журналістам, думаю, самим неприємна ця історія. Бачите, вони не хочуть знати, що це існувало, і ніколи б не взялися про це розповідати. Бо вважають, що країна воює, захищається, а ви тут… Як казав Грицак (Василь Грицак – голова Служби безпеки України з 2 липня 2015 по 22 травня 2019. – Ред.), “не лийте воду на млин ворога”».
Чому Настю Станко називають «білою вороною»? Де сьогодні, на думку журналістки, повторюється ситуація з ТВі? Чому працівники «Громадського» не збираються померти старенькими у стінах свого дітища? Чого навчив Настю досвід стримів з Майдану? Чим близький їй девіз батальйону «Айдар» – «Слабоумие и отвага»? Що для Анастасії жахливіше за історію з «Промкою»? Чому журналістам вкрай потрібно їздити в анексований Крим і на окуповану частину Донбасу? Які міни уповільненої дії закладають медіа? Що для Насті Станко сьогодні є Еверестом?
Уже днями на «Детекторі медіа» читайте й дивіться інтерв’ю Анастасії Станко у межах спецпроекту «Журналістика незалежної України: перші 25 років».
