У випуску — про основні методи фактчекінгу та навички розпізнавання неправдивої інформації, щоб не потрапити на гачок маніпуляторів.

Альона Романюк, редакторка фактчекерського проєкту «НотаЄнота»

Що таке фактчекінг і чому він важливий у наш час?

Фактчекінг — це перевірка фактів. І хоча це слово здається дуже технічним і специфічним для журналістики, воно стає надзвичайно важливим для кожного з нас. Сьогодні будь-хто може стати розповсюджувачем інформації завдяки соціальним мережам, але питання в тому, чи є ця інформація правдивою. Я розповім вам одну історію, яка стала хорошим прикладом того, як працює фактчекінг. Дуже поширена фраза, яку часто приписують Григорію Сковороді: «За Україну треба не вмирати, а вбивати». Її часто цитують як публічні особи, так і у школах чи на різних заходах. Навіть представники Головного управління розвідки її використовували. Справа в тому, що Григорій Сковорода такого не говорив. Ми, як фактчекери, шукаємо першоджерела інформації. У випадку з цією фразою, коли ми починаємо читати твори Сковороди, стає зрозуміло, що він взагалі майже не згадував Україну у своїх працях. Фраза ж про вбивство заради України точно не належить йому. Але коли ви шукаєте цю фразу в інтернеті, то перші кілька сотень посилань вкажуть, що це сказав він. Однак, жодне з цих посилань не веде до реального першоджерела. Це типова маніпуляція, яка набирає популярності, але не підкріплена фактами. До того ж, цю фразу приписували не лише Сковороді, а й Степану Бандері. Але коли копаєш глибше, стає ясно, що це просто «крилата фраза», яка не має конкретного автора.

Важливо завжди шукати першоджерела. Але для багатьох людей це поняття може бути незрозумілим. Пояснить, що таке першоджерело і чому воно важливе?

Першоджерело — це місце, де інформація з'явилася вперше. Це може бути оригінальна публікація, документ, книга або запис виступу. Наприклад, коли ми перевіряємо цитату Сковороди, ми звертаємося до його праць, а не до сучасних сайтів чи блогів. Важливо розуміти, що Google чи будь-який інший пошуковик — це лише інструмент для пошуку, а не першоджерело. Часто люди довіряють першому посиланню в інтернеті, але цього недостатньо. Треба йти глибше, до оригінальної публікації чи офіційного документа.

Як це відбувається на практиці?

Нещодавно я отримала для перевірки скріншот із вайбер-чату, де йшлося про те, що на Україну готується масштабна атака з використанням балістичних ракет та іншого озброєння. Люди панікували, передавали це один одному, але коли ми почали перевіряти цю інформацію, стало зрозуміло, що немає жодного першоджерела. Немає офіційних заяв від Міністерства оборони чи ГУРу. Це типовий приклад дезінформації, мета якої — поширити паніку серед людей. Особливо в умовах війни, коли люди переживають через постійні загрози, важливо зберігати холодний розум і не реагувати на емоційні маніпуляції.

Чи повинні звичайні люди, які не є журналістами, також перевіряти факти?

Більшість людей споживають інформацію від оточення, з соціальних мереж, а не перевіряють її самостійно. Часто вони навіть не знають, як правильно це робити. Тут важлива роль якісних медіа, які перевіряють інформацію за них. Наприклад, я рекомендую людям користуватися перевіреними джерелами новин, відписуватися від анонімних телеграм-каналів і фейкових ресурсів. Також важливо вміти відрізняти факти від суджень. Судження — це суб'єктивна думка, і перевіряти їх як факти немає сенсу.

Як звичайна людина може відрізнити факти від суджень?

Для початку, слід розуміти, що факт — це конкретна інформація, яку можна перевірити. Наприклад, твердження «за останній рік виїхало 2 мільйони українців» — це факт, який можна перевірити, звернувшись до офіційних даних. А от твердження «українці масово тікають за кордон, бо тут неможливо жити» — це судження. Тут немає конкретних цифр, це просто чиясь суб'єктивна оцінка.

Що робити, якщо інформація розповсюджується дуже швидко, і першоджерело видаляється або змінюється?

Наприклад, нещодавно була історія про те, що Олена Зеленська купила віллу на Кіпрі. Ця інформація швидко поширилася з турецького телеканалу, але на наступний день першоджерело зникло. Це типовий приклад того, як маніпуляції використовують фейкові документи та інсайдерську інформацію. Часто такі «новини» підхоплюють блогери та сумнівні ресурси, але реальних доказів немає. Завжди треба звертати увагу, чи є першоджерело і на що воно посилається.

Як протидіяти ворожій інформації, зокрема маніпулятивним відео, які намагаються розбурхати емоції українців?

Ми часто стикаємося з короткими роликами, які поширюють емоційний контент, часто без конкретних фактів. Наприклад, відео з невідомим місцем, часом і людьми. Такі ролики часто містять емоційні заклики, які можуть вплинути на наше сприйняття ситуації. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що емоційний контент без конкретних фактів не має великої цінності.

Які ваші рекомендації щодо поширення таких відео?

Перше, що треба зробити – це зупинитися. Коли ви бачите емоційний контент, не поспішайте його поширювати. Відкладіть мобільний телефон, займіться чимось іншим, наприклад, заваріть чай. Це дозволить вам перейти від емоційного реагування до раціонального аналізу. Перевірте, хто є автором повідомлення, чи є факти, чи є первинні джерела інформації.

Як перевіряти достовірність інформації?

Використовуйте Google для розширеного пошуку. Введіть фразу в лапках, щоб знайти точні відповідності. Можна також використовувати фільтри за мовою та часом, наприклад, шукати тільки на українських сайтах або в межах конкретного періоду. Зворотній пошук за зображеннями допоможе перевірити, чи справжнє зображення і де воно з'явилося вперше. Інструменти для перевірки відео, такі як InVid, також можуть бути корисними.

Які ресурси можна використовувати для перевірки експертів і інформації?

Для перевірки експертів можна звертатися до Бази псевдосоціологів та політичних піарників від «Текстів». Вони збирають інформацію про людей, які називають себе експертами без належної кваліфікації. Також є база перевірених експерток від проєкту «Повага». Також можна звертатися до фактчекінгових проєктів.

Який результат роботи таких фактчекінгових організацій?

Фактчекінгові організації аналізують поширені та сумнівні повідомлення, перевіряють їхню достовірність і надають спростування або підтвердження. Вони визначають, чи є повідомлення вірусним, і намагаються якомога швидше надати відповідь, щоб зменшити його негативний вплив. Це важлива частина інформаційної безпеки, оскільки допомагає уникнути дезінформації та маніпуляцій.

Як змінилося б життя людей, якщо вони більше користувалися фактчекінгом?

Знання про те, як працює дезінформація допоможе людям краще орієнтуватися в інформаційному просторі. Це зміцнить інформаційне поле країни і допоможе уникнути маніпуляцій. Підписавшись на фактчекінгові ресурси, ви зможете отримувати перевірену інформацію і зменшити вплив фейків на своє сприйняття подій.

Нагадаємо, в проєкті «Відсіч дезінформації» Наталя Соколенко разом із експертками та експертами допоможуть розібратися в ключових аспектах медіаграмотності та стати більш обізнаними користувачами інформації. Бо в сучасному світі інформаційні потоки змінюють наше життя щосекунди. Фейкові новини, дезінформація, маніпуляції та пропаганда заповнюють простір, тому важливо навчитися критично мислити та відрізняти правду від брехні.