У випуску — як Росія використовує соціальні медіа для поширення дезінформації, хто є цільовою аудиторією таких кампаній та які інструменти використовуються для їх досягнення.

Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»

На кого орієнтована російська дезінформація у соціальних мережах і месенджерах, якими користуються українці?

Росія має широку стратегію впливу, але намагається зосередити свою увагу на певних вразливих категоріях українців. Це можуть бути жінки, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, ветерани, біженці, представники релігійних і етнічних меншин, а також діти. Важливо зазначити, що ці групи мають свої специфічні потреби та проблеми, що робить їх більш вразливими до дезінформації.

Тобто, для кожної з цих груп розробляється спеціальний меседж

Російська пропаганда адаптує свої повідомлення відповідно до конкретних потреб та особливостей кожної вразливої групи. Це може бути специфічна інформація, яка адресована безпосередньо цій категорії, або ж маніпуляції, спрямовані на формування негативного ставлення до цієї групи серед інших громадян.

Який вплив має російська дезінформація на користувачів соціальних мереж і месенджерів в Україні?

Російська дезінформація має значний вплив, оскільки з початку повномасштабного вторгнення українці почали активно споживати новини через соціальні мережі. Соціальні мережі, особливо Телеграм, стали основними джерелами інформації для багатьох людей. Телеграм, зокрема, має свої алгоритми і функції, які спрощують розповсюдження інформації, але водночас є можливість і для маніпуляцій. 

Важливо також зазначити, що ефективність дезінформації частково залежить від того, наскільки швидко розпочато протидію. Наприклад, існує концепція «пребанкінгу», яка передбачає — краще запобігати поширенню дезінформації на ранніх стадіях, використовуючи емоційні тригери для підвищення обізнаності.

А якщо не вжити заходів вчасно, то який може бути результат?

Без відповідної протидії, дезінформація може глибоко проникнути в суспільство, викликаючи паніку і непорозуміння. Коли інформація вже встигла прижитися, боротися з її наслідками значно складніше. TikTok також стає важливим каналом для розповсюдження пропаганди. Його алгоритми унікальні тим, що пропонують контент незалежно від уподобань користувачів, тому навіть якщо українці не шукають російську пропаганду, вони можуть з нею стикатися. Це ускладнює моніторинг та протидію.

Останнім часом через Telegram активно поширюються меседжі про мобілізацію в Україні, залякування щодо зимових умов і спроби посіяти розбрат серед українців, розповсюджуючи фейки про зростаючий авторитаризм і можливість зради з боку західних партнерів. TikTok, у свою чергу, також відіграє роль у поширенні пропагандистського контенту, що може бути прихованим або непрямим.

Що можна зробити для боротьби з цими проблемами, особливо з врахуванням популярності таких платформ як Телеграм?

Проблема в тому, що на ранніх етапах було б краще закрити або вийти з платформ, де вже зафіксовані серйозні проблеми. Але тепер, коли платформи стали популярними і користувачі звикли до них, простіше не вийти, а забезпечити більше контроль і перевірку інформації. Для цього потрібно активно використовувати новітні технології і методи, покращувати медіаграмотність та підтримувати ініціативи, що сприяють створенню перевіреного контенту.

Як швидко набирає популярності TikTok? І чи можна відстежити, чи зростає частка ворожої російської пропаганди на цій платформі?

TikTok розвивається пропорційно до загального зростання популярності соціальних мереж. Хоча він не є найпопулярнішою платформою серед усіх соціальних мереж, його популярність зростає, як і всі інші платформи. Особливо небезпечно те, що TikTok популярний серед молоді та дітей. Ці користувачі можуть не бути готовими до впливу дезінформації, яку вони можуть отримувати через розважальний контент, пісні та відео. Тому небезпека TikTok є серйозною.

З іншого боку, в Україні ми зосереджені на російській дезінформації через різні платформи. США ж також пильно стежать за питанням збору даних. Американці розуміють, що це може бути формою втручання без фізичного нападу — досить мати інструмент, який може змінити уряд і його політику.

Які ще соціальні мережі, крім Telegram і TikTok, можуть бути каналами для розповсюдження антиукраїнської пропаганди?

Це фіксується по всьому світу. Хочу зауважити, що західні країни почали вживати заходів, схожих на ті, що були введені в Україні після 2014 року, коли Росія вторглася в Україну. Тоді ми заборонили трансляцію російських телеканалів та соціальних мереж, а також канали, пов’язані з Медведчуком, які використовувалися для пропаганди. До 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, західні країни почали діяти аналогічно — забороняти російські медіа. Наприклад, на цьогорічному саміті НАТО була прийнята декларація, що гібридна агресія може активувати п’яту статтю НАТО. Це означає, що гібридні загрози, такі як інформаційні атаки, можуть бути прирівняні до фізичного нападу. Це важливий крок, який свідчить про визнання серйозності гібридних загроз.

Гібридна агресія може включати інформаційні атаки?

Це може включати кібератаки на критичні інфраструктури або навіть спроби вплинути на вибори. І хоча питання соціальних мереж і дезінформації може здатися менш серйозним порівняно з фізичними атаками, воно може мати значний вплив на політичні процеси. Це підтверджує, що навіть найбільші демократичні країни визнали загрозу гібридних атак і дезінформації з боку авторитарних режимів.

Усвідомлення існування загрози — це вже половина шляху. Коли людина розуміє, що небезпека може надходити через смартфон, це допомагає бути більш уважним. Необхідно споживати інформацію з критичним мисленням. Якщо ви натрапляєте на новину з емоційними заголовками чи контентом, що шокує — перевірте джерело інформації. Подивіться, чи є посилання на джерело, перевірте, чи це справжнє джерело, а не підробка.

Крім того, важливо перевіряти соціологічні дані і переконатися, що джерело не є псевдосоціологічним. Ілюстративні матеріали можуть бути фальшивими, тому важливо пам’ятати про можливості штучного інтелекту створювати фейкові фото і відео. Спробуйте гратися з такими інструментами, щоб зрозуміти, які є обмеження і як легко можна створити фальшиву інформацію.

Нагадаємо, в проєкті «Відсіч дезінформації» Наталя Соколенко разом із експертками та експертами допоможуть розібратися в ключових аспектах медіаграмотності та стати більш обізнаними користувачами інформації. Бо в сучасному світі інформаційні потоки змінюють наше життя щосекунди. Фейкові новини, дезінформація, маніпуляції та пропаганда заповнюють простір, тому важливо навчитися критично мислити та відрізняти правду від брехні.