У випуску — як розуміти контекст інформації, критично оцінювати джерела та протистояти маніпуляціям.

Лідія Смола, докторка політичних наук, професорка КПІ ім. І. Сікорського 

Наскільки ви з цим погоджуєтеся, але головне, чому, за яких умов виникає потреба в медіаграмотності?

Ми живемо в інформаційному суспільстві. Більше того, говорять про те, що ми живемо в цифрову епоху. Якщо ми перейдемо на історію людства очима видатних філософів, то Джон Лок говорив би про людину природи. Жан-Жак Руссо говорив би про людину громадську. Абраам Моль говорив про людину соціальну. Сучасні філософи говорили б про людину медійну. Якщо ми живемо в медійному просторі — ми повинні розуміти, як можуть на нас вплинути.

Якщо ми хочемо відчувати себе вільними людьми і приймати рішення відповідно до наших потреб і інтересів, а не потреб і інтересів різних політичних груп. Що коли ви голосуєте за якусь людину на виборах або купуєте якийсь товар, це є ваш вибір. 

Якщо ви хочете бути маніпулюваними, то не потрібно говорити про медіаграмотність. Медіаграмотність потрібна людям, які хочуть керувати своїм життям, впливати на своє життя, приймати рішення відповідно до своїх цілей, своїх цінностей і усвідомлювати, що в цьому житті є дуже багато інструментів, які дозволяють дуже легко достукатися до наших потреб. І змінити те, що називають у науковців «картиною світу». Ця картина світу формується медійними засобами. І якщо є потреба відчувати себе вільною людиною — медіаграмотність це питання не просто розуміння, що таке медіа. Медіаграмотність — питання виживання в суспільстві, це є питання навіть збереження свого здоров'я: фізичного, психічного і усвідомлення себе як цінності.

В сучасному світі немедійною людина просто бути не може?

Немедійною людиною може бути вівчар, який живе в Карпатах без мобільного телефону, пасе овець, живе в гармонії з природою і то до того часу, поки він не спускається з гір, не починає комунікувати. Якщо ви стикаєтеся з рекламою на вулиці, ходите в кінотеатри, відкриваєте інтернет, а зараз маленькі діти навчилися користуватися інтернетом. Тому говорити про те, що я не маю смартфону, а маю лише кнопочний телефон, і я точно знаю, коли мене обдурюють. 

Яке перше правило протидії маніпуляціям і перше правило, яке людина повинна собі закарбувати стосовно загрози маніпулятивного впливу. Коли ви кажете, що мною неможливо зманіпулювати, то ви вкрай легкий об'єкт для маніпуляції. Зманіпулювати можна будь-якою людиною. Зараз неймовірно величезний прогрес відбувається в сфері досліджень людської мобілізації. Два психологи отримали Нобелівські премії з економіки і, власне, вони ставили питання про ірраціональну поведінку. Вони аналізували, як на людей впливати. Тому є величезна кількість когнітивних технологій. Є великі дослідження, які стосуються того, як ми сприймаємо інформацію, які є гачки, за яким нас можна піймати, яким чином можна вплинути на наш стан. І до цього всього, до цих технологій, треба додати ще вкрай важливе питання – це питання інформаційного забруднення. Якщо люди живуть в умовно брудному середовищі, то їм звісно легше, вони адаптуються, але вони мають небезпеку підхопити різні захворювання. Ми говоримо про екологію, про захист екології, але дуже мало говоримо про те, що нам ми повинні також думати про інформаційну екологію. Про те, що навколо нас є величезна кількість інформаційного сміття.

Що таке інформаційне сміття? 

Інформаційний простір наповнений інформаційними повідомленнями. Інформаційне сміття – це відходи, умовно такі відходи людської діяльності, коли люди постять приватні думки, які можуть видавати за експертні думки. Тобто людина вважає, що вона висловлює свою думку, і ця думка є цінною. До цифрової епохи були фільтри – редактори, коментувати ті чи інші події запрошували відповідних експертів. А зараз говорять про таке поняття, як смерть експертизи.

Що таке інфодемія?

Інфодемія — це більше, ніж просто розповсюдження неправдивої інформації. Це явище охоплює не лише велику кількість інформації, але й спосіб її подачі, що може спотворити дійсність. Наприклад, демонстрація, де люди виступають за свої права може бути спотворена, якщо камера фокусується на випадковій бійці, що відбулася серед протестувальників. Така інформація може створити хибне враження про всю подію. Інший приклад — використання соціальних мереж російськими спецслужбами для пропаганди: підліткам пропонують гроші за підпали машин, що створює враження, що населення не підтримує армію, хоча насправді це частина маніпулятивної кампанії.

Як медіаграмотність допомагає в таких умовах?

Медіаграмотність є критично важливою в умовах інфодемії. Вона дозволяє людині усвідомити, як інформація може бути використана для маніпуляції. Люди повинні задавати собі питання: кому вигідна ця інформація? Основний алгоритм маніпуляцій включає три етапи: привернення уваги через сенсаційні заголовки, виклик емоцій для спотворення раціонального мислення і спонукання до певних дій, таких як голосування чи купівля товару. Медіаграмотність допомагає розпізнати ці етапи і захиститися від них.

Яка відмінність у споживанні інформації у медіаграмотних і медіанеграмотних людей?

Медіанеграмотні люди часто споживають інформацію без критичного осмислення, покладаються на сенсаційні заголовки і емоційні реакції. Вони можуть швидко реагувати на інформацію без перевірки її достовірності чи джерела. Медіаграмотні люди ж підходять до інформації з більшою обережністю. Вони розуміють, що інформація може бути частиною маніпулятивної кампанії і ставлять собі питання про мету інформації, її джерело та можливі маніпуляції.

Чому медіаграмотність є важливою?

Медіаграмотність визначає якість нашого життя і наші відносини з інформацією. Вона допомагає не лише захищатися від маніпуляцій, а й покращує загальну якість життя, дозволяючи краще орієнтуватися в інформаційному потоці і робити обґрунтовані рішення. Це питання вибору і самозахисту у сучасному світі, де інформація швидко поширюється і може бути використана як для позитивних, так і для негативних цілей.

Нагадаємо, в проєкті «Відсіч дезінформації» Наталя Соколенко разом із експертками та експертами допоможуть розібратися в ключових аспектах медіаграмотності та стати більш обізнаними користувачами інформації. Бо в сучасному світі інформаційні потоки змінюють наше життя щосекунди. Фейкові новини, дезінформація, маніпуляції та пропаганда заповнюють простір, тому важливо навчитися критично мислити та відрізняти правду від брехні.