Чого очікувати журналістам-розслідувачам у 2019 році? Серед найімовірніших загроз – так звані «глибокі фейки», замовні матеріали, цифрова та фізична безпеки. Про це говорили під час X Всеукраїнської конференції журналістів-розслідувачів, яка пройшла в Києві із 7 по 9 грудня. Захід відвідали медійники із 17 країн світу.
На сесії, присвяченій викликам і загрозам у роботі журналістів-розслідувачів, один зі спікерів, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, спрогнозував, що 2019 рік буде насичений фейковими розслідуваннями, а також порадив журналістам звернути увагу на цифрову безпеку, адже створюється все більше технологій задля заволодіння персональною інформацією з акаунтів журналістів.
«Наприкінці року будуть парламентські виборі, і мені здається, що буде стільки бруду, стільки фейкових розслідувань в інформаційному полі. Ключовий виклик, окрім безпеки, буде лежати в площині, як не загубити свої якісні справжні розслідування в цьому валі фейкових історій. Я не експерт, але ми в Центрі пробуємо робити комунікацію з потрібною аудиторією напряму, без посередництва інших майданчиків, медіа. Можливо, для вас це теж буде спосіб вирішення проблеми», – сказав він.
Медіаексперт Федір Сидорук зауважив, що в період виборів роль журналістів зростатиме. «Зрозуміло, що як канал комунікації журналісти важливі. Але особливо важливі, коли треба багато всього донести і не завжди воно правдиве», – додав він.
Виконавча продюсерка агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» Дарина Шевченко розказала про свій досвід роботи в департаменті розслідувань на каналі ZIK і згадала про втручання в редакційну політику власника, через що, за її словами, й пішла команда журналістів-розслідувачів. Пані Шевченко вважає, що наступного року побільшає «заказух», і порадила журналістам одразу відмовлятися від замовних матеріалів.
«Я не можу радити комусь щось або нав’язувати свою позицію. Але я знаю багатьох журналістів, достойних, які борються за своє право робити те, що вони роблять. Але для мене в такій ситуації важливим меседжем було би сказати: йдіть одразу, коли запахло смаженим, тому що це далі може призвести до багатьох речей», – сказала вона.
Керівник проекту розслідувань «Наші гроші» Денис Бігус вважає, що у 2019 році загостряться виклики для безпеки журналістів: «Якщо виходити з динаміки, краще точно не стане. Якщо говорити про конкретно стеження Служби безпеки України у 2019 році, то, може, вони будуть обережнішими… А якщо за вами хтось постійно ходить, намагайтеся це використати на свою користь. Ми, наприклад, мріяли, щоб вони привозили зранку піцу, коли приїжджають на стеження».
Також пан Бігус звернув увагу колег на безпеку в інтернеті: «Я теж за електронну безпеку, надійність ваших каналів зв’язку. Незважаючи на двофакторну аутентифікацію, вона 99 %все одно прив’язана до мобільного номера телефону, і це найуразливіше місце… Тому нафіг зовнішнє спостереження – переживайте, передусім, за ваші телефони і ноутбуки», – додав він.
Керівник програми нових медіа в ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз підтримав колег щодо цифрової безпеки і згадав «кейс Бурейко» – Tinder-скандалу за участі заступника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Олександра Варченка та студентки Наталії Бурейко, в організації якого підозрюють політтехнолога Володимира Петрова і блогера Олександра Барабошка.
«Технології настільки вдосконалюються, що ми повинні розуміти, що вони можуть бути використані проти нас. Хто з вас чув про справу Бурейко (тіндер-скандал)? Цей кейс показує, наскільки легко підробляти ідентичності в інтернеті. Ви можете створити фейковий профіль і зіграти роль у чужій кампанії з дискредитації… Ці справи, ці фейки є дуже технологічно складними. Їхня кількість буде зростати, їх будуть використовувати політичні партії – один проти одного. Можливо, якісь чиновники. Дуже обережно до цього потрібно ставитися», – попередив пан Мороз.
Він додав, що наразі стають популярними так звані «глибокі фейки» (deepfakes), які також використовуються в дискредитаційних кампаніях: «Є загроза deepfakes (глибокі фейки), тобто технології, які дозволяють підробляти відео. Інший рівень складності, коли створюються відео, коли риси однієї людини можна переносити на інших користувачів. Найбільше це використовується задля дискредитації якоїсь людини».
Окрім згаданих загроз Віталій Мороз також назвав позитивні тенденції наступного року. По-перше, він вважає, що у 2019 році малоймовірно будуть прийняті якісь законопроекти, що обмежують свободу в інтернеті, і згадав законопроект №6688, проти якого виступали українські правозахисні, медійні, громадські організації. По-друге, на думку пана Мороза, в передвиборний період актуалізується процес протидії дезінформації і, можливо, через деякий час буде схвалено законодавство щодо поглиблення прозорості ЗМІ.
Регіональні журналісти, які були присутні на панельній дискусії, переважно цікавилися питанням фізичної безпеки журналістів. Володимир Торбіч, керівник рівненської агенції «Четверта влада», яка пережила підпал редакції, порадив знати свої права. «Дружіть, спілкуйтеся з медіаюристами. Треба знати свої права для того, щоб не боятися таких заяв, що “ми на вас відкриємо кримінальне провадження, ми на вас до суду подамо”… Проти нас судяться, нас теж дискредитують. Погроз не було, до речі, до того як підпалили… І друге: боїшся – не роби, зробив – не бійся».
