2 жовтня близько сотні активістів, кінематографістів, журналістів і не байдужих до кіно людей зібралися біля Київської міської державної адміністрації (КМДА) протестувати проти закриття приватизованих столичних кінотеатрів «Кінопанорама» та «Україна».
Активісти тримали плакати «SaveKinopanorama», «Save Ukraine Cinema», «Кінопанорама – місце сили та творчості! Не дамо знищити його!», «Кінотеатри мають жити, бо є для кого!». Серед учасників акції – кінокритик Сергій Тримбач, акторка Лариса Кадочнікова, режисери Юлія Гонтарук, Сергій Лисенко, Жанна Максименко-Довгич, кінопродюсер Володимир Філіппов, режисерка і продюсерка Надія Парфан, режисер і актор Олександр Фоменко, телеведуча і співзасновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко.
Про закриття з 1 жовтня двох київських кінотеатрів «Кінопанорама» та «Україна» стало відомо наприкінці вересня. Обидва кінотеатри були приватизовані понад 10 років тому: «Україна» – у 2005 році, «Кінопанорама» – у 2008 році. Власник «Кінопанорами», група компаній ISTIL Group Мохаммада Захура, заявила про плани капітального ремонту будівлі з можливим перепрофілюванням, що включає можливості кінопрокату. Нові власники кінотеатру «Україна» про свої плани поки нічого не повідомляли.
Активісти звернулися до київського міського голови Віталія Кличка з проханням роз’яснити плани використання кінотеатрів їхніми власниками та закликали не ліквідовувати кінотеатри «Кінопанорама» та «Україна». Цитуємо їхнє звернення повністю:
«З 1 жовтня 2018 року київські кінотеатри “Кінопанорама” та “Україна” припиняють кінопрокат, а також свою діяльність як культурні осередки. Ми, представники громадськості Києва, кінематографісти та діячі культури, об’єдналися, щоби виразити занепокоєння через закриття цих двох кінотеатрів.
Кінотеатр “Україна” (вул. архітектора Городецького, 5) має свою унікальну історію. Саме в цих стінах 53 роки тому відбулася акція протесту проти репресій української інтелігенції з боку радянської влади. 4 вересня 1965 року о 20:00 год. перед прем’єрою фільму режисера Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, літературний критик Іван Дзюба звернувся до публіки із промовою про масові політичні арешти української інтелігенції в Києві, Львові та інших містах України. В’ячеслав Чорновіл звернувся із закликом підвестися з місць в знак протесту проти політичних репресій. Серед таких, що підвелися був Василь Стус. Кінотеатр “Україна” став своєрідним символом боротьби за українську ідентичність та за українську незалежність. Тож зараз прийшов час об’єднатися заради збереження нашої історії, нашої культурної спадщини, нашої України.
Зала кінотеатру “Кінопанорама” (вул. Шота Руставелі, 19) є унікальною за своїми архітектурними та акустичними властивостями. Кінотеатр було побудовано 1958 року як перший експериментальний панорамний кінотеатр. Згодом “Кінопанорама” стала не лише кінотеатром, а й культурним осередком, об’єднавши під своїм дахом театральні проекти та різні культурні заходи. Кінотеатр постійно ставав одним з майданчиків різних кінофестивалей та показів артхаусного кіно. На даний момент, кінотеатр “Кінопанорама” має унікальне кінопроекційне обладнання для показу кінофільмів з плівки, чого майже не залишилося в Україні. Втрата даного обладнання, а також руйнування історичної великої зали кінотеатру призведе до непоправних втрат у розвитку кіномистецтва та збереження нашої спадщини.
Тож ми, представники громадськості Києва, звертаємось до Київської влади з наступним:
1. Ми просимо роз’яснити плани використання зазначених об’єктів їхніми власниками. Чи будуть вони надалі використовуватись як кінозали та заклади культури, і в які строки зазначені об’єкти повернуться до культурної діяльності та кінопрокату.
2. Ми вимагаємо не ліквідовувати кінотеатри “Кінопанораму” та “Україну” як культурні одиниці столиці, і в екстреному порядку розробити програму щодо їхнього функціонування на базі існуючих міських та державних активів.
Ми ініціюємо створення робочої групи з вирішення даного питання, й запрошуємо увійти до її складу профільні організації з культурного сектору. Метою цієї групи буде моніторинг використання зазначених об’єктів власниками згідно їхнього функціонального призначення, а також розробка стратегії співпраці представників бізнесу та громадськості з метою збереження зазначених вище кінотеатрів».
До учасників акції вийшов представник КМДА. Він порадив зареєструвати електронну петицію, яку влада розгляне, якщо звернення збере більше 10 тисяч підписів. Також чиновник запропонував активістам створити ініціативну робочу групу, яка комунікуватиме з міською владою щодо подальшої долі кінотеатрів. Активісти так і планують далі діяти.