В липні зафіксовано найбільшу кількість побиттів журналістів з початку цього року. Такими є результати щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова», який здійснює Інститут масової інформації.
Зокрема у Києві 28 липня фотожурналісту Єфрему Лукацькому поліцейський розпилив в очі сльозогінний газ, коли той знімав сутички протестувальників з правоохоронцями в екопарку на Осокорках. «Поліція припинила виконувати свої функції, тому що ймовірно є якийсь запит на те, щоб хаосу в країні було якомога більше... А те, що я не писав заяву на цього поліцейського – ми добре знаємо, що суд – це також одна з ланок того свавілля, що коїться у нашій державі. Тому в даному випадку писати заяву немає сенсу»,– так Єфрем Лукацький пояснив «Відеотеці» своє рішення не писати заяву у поліцію.
«Вперше з 2014 року ми фіксуємо зростання кількості нападів на журналістів і побиттів»,– констатує директорка ІМІ Оксана Романюк і уточнює: правоохоронці посіли друге місце серед тих, хто атакує журналістів і громадських активістів.
З чим пов’язана така ескалація насилля на адресу активної частини суспільства? На думку директорки Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірини Бекешкіної, це насамперед свідчить про силу громадянського суспільства в Україні, яке становить реальну загрозу корупції та іншим хронічним проблемам нашої держави. Ще один фактор – наближення до президентських виборів, в зв’язку з чим влада відчуває потребу залякати тих, хто не погоджується мовчати.
6 серпня коаліція громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) звернулася до президента Петра Порошенка із заявою, в якій закликає його як гаранта прав і свобод громадян відреагувати на зростання кількості нападів на журналістів та активістів, а також у співпраці із громадянським суспільством розробити ефективні механізми захисту цих соціальних груп.
«Ми чекаємо, що буде зібрана група правозахисників, яка буде разом із Президентом контролювати ті органи, які безпосередньо підпорядковані Президенту»,– каже членкиня Ради РПР Ірина Бекешкіна.
