«Знаєте, навіть наші з вами колеги можуть виступати за реформи, їх декларувати, а коли доходить до справи, яка ще й стосується безпосередньо його, кажуть: «Навіщо ж мене реформувати? Я ж готовий!». Може, то традиційна культура України: ми одне одному маємо бути корисні – якщо ти мені допоможеш, я тобі допоможу. Нічого страшного я в цьому не бачу, але це надто заважає інколи. Правила мають бути однакові для всіх. Не має бути друзів у роботі. І вигнати звідси я можу будь-кого із тих трьох людей, які все життя йдуть поруч. Навіть секунди не вагатимусь», – говорить голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія.
Керівник Суспільного має на увазі братів Владислава й Дмитра Грузинських та Дар’ю Юровську: «Ці люди зараз зі мною працюють… Вони роблять свою справу зі студентських років, із часів «Медіапорту». І дають раду. Але Дмитро двічі був на межі вильоту. Я сказав, що він завтра вилетить, якщо дещо не виправить. Вони чудово знають: ніяких друзів».
Чому пропаганда – це не про Суспільне, як і чому Порошенко особисто «зарізав» фінансування НСТУ, чому «влада Кучми була напівімпотентною», за що на «Перший національний» заносили валізи з грошима і на що образився Микола Вересень – про це і не тільки голова Правління НСТУ розповів у спецпроекті «Журналістика незалежної України: перші 25 років». Інтерв’ю Зураба Аласанії читайте на «Детекторі медіа» 13 травня.
