«Платформа української документалістики» існує вже три роки, просто я її ніколи так не називала», – посміхається у розмові із «Відеотекою» кінорежисерка-документалістка, громадська активістка та лідерка ГО «Новий Донбас» Лариса Артюгіна. – «Я багато працюю на прифронтових територіях і водночас часто буваю в Європі, показую там наші документальні фільми. В якійсь момент стало зрозуміло, що сьогодні показувати документальне кіно – цього замало. Сучасні українські документальні фільми вимагають ще й розмови». З цього розуміння й виріс проект «Платформа української документалістики».
Один із напрямів роботи «Платформи» – проведення одночасних показів одного й того самого документального фільму про сучасну Україну у Вільнюсі, у кінозалі національної бібліотеки Литви, та на прифронтових територіях на сході нашої країни. Після показу за допомогою Скайпу дві аудиторії можуть обмінятися своїми враженнями від побаченого. Організатори намагаються долучити до таких обговорень власне героїв тих фільмів, які показують. Так, серед спеціально запрошених гостей у Вільнюсі зокрема були ветеран АТО, «кіборг» Олександр Терещенко, а також режисерка-документалістка Світлана Ліщинська, яка зняла дві історії для документального кіноальманаху «Невидимий батальйон». Світлана згадує, як відчувала, що литовці побоювались побачити пропагандистське кіно, а коли зрозуміли, що у наших фільмах йдеться про прості життєві історії, були сильно вражені. Маленькі вчинки маленьких людей справляють сильніше враження за відверту пропаганду, впевнена кінорежисерка.
«Відеотека» була присутня під час одного з таких одночасних показів – у Вільнюсі і цього разу у Мар’їнці. «Коли я побачила у ваших фільмах, що насправді відбувалося в Україні, я зрозуміла, що війна дуже близько», – зізнається під час Скайп-зв»язку Нійоле, модераторка обговорень у Вільнюсі. Згодом ми чуємо й голос Лесі Черепанової з Мар’їнці: такі обговорення дуже потрібні, щоб доносити до людей правду, каже вона. «Ви ж розумієте, як це важливо, якщо врахувати, що в Мар’їнці немає українського ТБ, до населення доходить однобічна інформація, далеко не кожний здатен розібратися, де правда». Згодом дізнаємося: просто під час показу документального фільму «Крим: Як це було», у Мар’їнці посилились обстріли, через що обговорення провести не вдалося.
У Вільнюсі вже висловили зацікавленість у продовженні таких показів та обговорень з вересня цього року, говорить авторка ідеї «Платформи» Лариса Артюгіна. За її словами, лише за півроку вона із колегами змогла сформувати свою аудиторію, яка хоче продовжувати знайомитись із сучасною українською кінодокументалістикою. «Ми хотілося б, щоб цей проект ріс, щоб ми мали ресурси на організацію таких показів і телемостів. У подальшому ми плануємо створення кіношколи для підлітків, насамперед для тих, чиє життя безпосередньо торкнулась війна. Ці підлітки дуже чутливі, і якщо дати їм інструментарій, вони можуть знімати абсолютно геніальні речі», – стверджує Лариса Артюгіна.
